ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Херсонська область

Загальна характеристика

Херсонська область знаходиться в південній частині України. Межує на сході — з Запорізькою, на північному заході — Миколаївською, на півночі —  Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку — Автономною Республікою Крим 

Херсонська область розташована в грунтово-кліматичних умовах Степової Посушливої та Сухостепової природних зон, Степової Посушливої               лівобережної і правобережної та Сухостепової Присиваської провінцій, Дністровсько-Приазовського та Присиваського округів і семи природно-сільськогосподарських районів.

Кліматичні умови

Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців -1-3°С) та жарким і довгим літом (середні температури +22-23°С, максимальні – більше 40°С). Середньорічна температура дорівнює 9,3-9,8°С і має стійку тенденцію до підвищення. 
Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Найбільш вологі райони північно-західні – 450-470 мм, найменш – південні (300 мм). Херсонська область найбільш суха область України. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий, існує кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше – близько 15 днів. В останні роки у зв’язку із зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній. Клімату області притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25°С). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

Рельєф

Територія Херсонської області розташована в межах Причорноморської западини, яка р.Дніпро поділяється на лівобережну і правобережну частини.

В геоморфологічному відношенні лівобережна частина представляє степову вододільну рівнину, верхньопліоценові тераси і долину Дніпра.

Степова вододільна рівнина розташована в північній частині області і відрізняється значним розвитком ерозійної мережі (балки, яри). Яри мають часто стрімкі схили з частими відслоненнями четвертинних і третинних порід.

Верхньопліоценові тераси займають центральну безстічну та південну частини області і являють собою одноманітну степову рівнину, з ледве помітним нахилом на південь та південний захід.

У цьому районі сильно розвинений мезо- та мікрорельєф рівнина вкрита численними плоскодонними замкнутими западинами – подами.

Глибина більшої частини подів незначна – від 0,5 до 3,4, рідко 7 м. Схили таких подів дуже пологі й непомітно переходять у степову рівнину.

Балочна система на території району розвинена слабо. Трапляються невеликі балки з дуже пологими схилами. На півдні області вузька присиваська частина також розчленована невеликими короткими балками, які відкриваються в Чорне море, Сиваш, та Азовське море. Схили цих балок здебільшого пологі, рідко похилі.

Долина Нижнього Дніпра в свою чергу розподіляється на заплаву і три надзаплавні тераси.

Заплавна тераса добре просліджується вздовж Дніпра по обидва боки. Поверхня заплави хвиляста, вкрита великою кількістю озер, її перетинає чимало проток і стариць.

Перша надзаплавна тераса (піщана, борова) прилягає до заплави лівого берега і складається із шести великих піщаних масивів.

Піщані масиви являють собою сильно хвилясту рівнину з високими кучугурами (до 7 м) і пониженнями між ними.

Друга надзаплавна тераса  (тераса-дельта) займає значну частину території лівобережжя. Поверхня її рівнинно-хвиляста з помітним нахилом на південь і з розвиненим мезо- та мікрорельєфом. На поверхні тераси зустрічається багато подів та мілких западин, а також озер.

Рівнинність південної частини тераси порушують лише окремі невеликі за площею кучугури пісків.

Третя надзаплавна тераса (степова) охоплює східну частину району. Це – злегка хвиляста рівнина із ще більш розвиненим мікрорельєфом. 
Правобережна частина області відноситься до корінного плато, яке понижується на південь до Дніпра і на захід до Інгульця. Поверхня основної частини території рівнинна, з невеликою кількістю подів і слабо виражених улоговин.

Частина території, що прилягає до Інгульця, має хвилястий рельєф: тут чимало балок і річкових терас. Південна, південно-східна та східна частини території, які омиваються Дніпром, на всьому протязі розчленовані короткими та широкими балками, що обумовило велику хвилястість рельєфу.

Ґрунтоутворюючі породи

На території області ґрунтоутворюючими породами є леси, лесовидні суглинки, стародавні і сучасні алювіальні відклади, делювіальні відклади, елювій карбонатних порід та червоно-бурі глини. З них найбільш поширеними є леси та лесовидні суглинки від супіщаних до легкоглинистих, в подах вони, як правило, оглеєні.

На схилах долин річок і балок леси повністю або частково змиті і на поверхню виступають вапняки та червоно-бурі глини, останні засолені водорозчинними солями. Алювіальні відклади залягають в заплавах річок, а делювіальні – в днищах балок і подів. Сучасні морські відклади представлені піщано-черепашковими породами, які іноді зцементовані в черепашковий вапняк.

Внутрішні води

За гідрологічним районуванням Херсонська область знаходиться в зоні недостатньої водності рівнинної частини України і входить до 2-х гідрологічних областей. Правобережну частину, від північної межі до гирла Інгульця, відносять до Нижньобузько-Дніпровської області недостатньої водності, лівобережну та крайній південь правобережної – до Причорноморської області надзвичайно низької водності.

Води суходолу області складають поверхневі води (річки, озера, болота, штучні водойми) та підземні води.

В межах області протікає 6 річок довжиною понад 10 км, середня густота річкової сітки становить 0,1 км/км2 та значна кількість природних водойм – озер. 
Переважно це озера-лимани, лагуни, серед них багато солоних. 

В області багато штучних водосховищ, ставків, каналів. Водами Дніпра живляться Інгулецька зрошувально-обводнювальна система, Краснознам’янська та Каховська зрошувальні системи і Північно-Кримський канал.

Залягання грунтових вод залежить від рельєфу. На вододілах вони знаходяться глибоко, більше 6 м і на процеси грунтотворення не впливають, в межах заплав, днищах балок та подах вони залягають близько до поверхні (0,5-2,0 м) і спричиняють перезволоження грунтового покрову.

Рослинність

За геоботанічним районуванням північна частина території області знаходиться в смузі типчаково-ковилових степів, південна – пустельних полиново-типчаково-ковилових.

В травостої області найбільш поширені ковила, типчак, різнотрав’я, полинь, кермек, солероз та інш.

У долинах річок домінують  заплавні луки, серед яких багато болотної рослинності. 

В області знаходяться декілька невеликих лісових масивів, здебільшого соснові та дубові.

Грунтовий покрив

Найголовнішими типами грунтів Херсонщини є чорноземи південні мало гумусні, які займають понад 45% всієї площу орних земель області, темно-каштанові залишково слабо- і середньосолонцюваті грунти (32%). Значні площі займають каштанові залишково середньо- і сильносолонцюваті грунти, чорноземи південні залишково глибоко слабосолонцюваті, лучно-чорноземні осолоділі грунти, чорноземи осолоділі, солонці, солончаки, дернові грунти та інш.

Природно-сільськогосподарське районування 

Відповідно до уточненої Схеми природно-сільськогосподарського районування у межах Херсонської області виділяються дві природно-сільськогосподаські зони: Степова Посушлива і Сухостепова. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці природно-сільськогосподарського районування.

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Херсонської області

 

Бали бонітетів грунтів (Херсонська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0402026501 0403036502 0501016503 0501016504 0501016505 0501016506 0501016507
Рілля (Перелоги) 39 39 36 26 29 32 26
Багаторічні насадження 31 35 35 24 25 25 24
Сіножаті 36 32 36 13 19 23 17
Пасовища 26 26 26 14 20 24 17