ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Дніпропетровська область

Загальна характеристика

Дніпропетровська область знаходиться в центральній частині України. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями. Приблизно навпіл область поділяється на північно-східну і південно-західну частини річкою Дніпро.

Природні умови

Територія Дніпропетровської області розташована в ґрунтово-кліматичних умовах Північного і Центрального Степу

Кліматичні умови

Клімат області помірно-континентальний, виділено три агрокліматичні райони: Північний – недостатньо зволожений, теплий район,який займає північну територію області, Правобережного і Лівобережного Степу. Багаторічні спостереження показують, що середньорічна температура повітря становить 7,9ºС, сума опадів 456 мм, тривалість без морозного періоду 150-170 днів; Центральний – помірно-посушливий, дуже теплий район, займає центральну частину області.  В ньому середньорічна температура повітря становить 8,0ºС, сума опадів за рік 436 мм. Тривалість без морозного періоду 170-180 днів; Південний посушливий, дуже теплий район, займає південу частину області Правобережного Степу. Середньорічна температура повітря 8,8ºС, найменша кількість опадів – 375 мм, тривалість безморозного періоду 180 днів. Багаторічні дані показують, що кожний четвертий або п'ятий рік в області посушливий.

Рельєф

Рельєф області являє собою хвилясту степову рівнину. На північному заході знаходиться Придніпровська височина, яка поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайньому півдні височина переходить у Причорноморську низовину. 

Лівобережна частина області зайнята Придніпровською низовиною, на крайньому південному сході області простягається Приазовська височина.
Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами.

Частина території, в значній мірі, зазнає впливу водної ерозії. В деяких адміністративних районах області становить 30-45%.
Вітрова ерозія (дефляція) завдає шкоди на легких ґрунтах схилу долини річки Дніпро і на боровій терасі р. Самара. На території області споруджено  канал Дніпро - Кривий Ріг, канал Дніпро – Донбас.

Рослинність         

Дикоросла  (природна) флора Степового Придніпров’я розподіляється на декілька екологічних груп – степові, лісові, піскові та солелюбні, каменелюбні, болотяні, лучні, прибережно-водні тощо. Зональна природна рослинність області – різнотравно-типчаково-ковилова, на крайньому південному заході – типчаково-ковилова (ковила, типчак, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, горицвіт весняний, суниця зелена, шавлія поникла, вероніка весняна, конюшина альпійська й гірська, люцерна та ін.) збереглася тільки по схилах балок, на деяких ділянках вододілів, ґрунти яких малопридатні для орання.

На яружно-балкових та схилових місцевостях правобережжя зростають сухолюбні та каменелюбні степові рослини, байрачні ліси із дуба, клена гостролистого й татарського, в’яза, ясеня, дикої груші, яблуні, ліщини; чагарники, що включають терен, бересклет, бузину, шипшину, степову вишню та ін.

Ліси у Дніпропетровській області займають лише 3,5% і представлені двома типами – заплавні й байрачні.Заплавні ліси – у заплавах Дніпра, Орелі, Самари, Вовчої; тут розташовані й найбільш південні бори в Україні; найбільші масиви – Самарський бір, Дібровський ліс, Новомосковський  бір, Червоний бір. Основні породи: дуб, в’яз, липа, ясен, берест, ільм, клен, вільха, сосна. Байрачні ліси зростають по схилах ярів і балок. Основні деревні породи тут – берест, дуб, груша, ясен, сосна, липа тощо. До лісів також відносяться полезахисні лісосмуги й насадження вздовж шляхів сполучення. Вони складаються з дуба, клена, білої й жовтої акацій, польового клена, липи тощо.

Ґрунтоутворюючі породи

Ґрунтоутворюючими породами області є нижньо- і середньо четвертинні леси еолово-алювіального походження, давні алювіальні, сучасні алювіальні та делювіальні відклади. 

Механічний склад лесів на переважній площі вододілів важко суглинкові і легкоглинисті. 

Ґрунтоутворюючими породами заплав річок є алювіальні сучасні відклади, середньо- та важкосуглинкового механічного складу, як правило вони засолені хлоридами і сульфатами кальцію і магнію.

Делювіальні відклади ґрунтотворять в днищах балок і уголовинах стоку. Механічний склад різноманітний.

Ґрунтовий покрив

Ґрунтовий покрив Дніпропетровської області має зональний характер.Північ регіону охоплена смугою чорноземів звичайних глибоких середньо- та малогумуснихпилувато-середньосуглинкових або пилувато-важкосуглинкових. Далі на південь їх змінюють чорноземи звичайні пилувато-середньосуглинковімалогумусні на лесах з ділянками чорноземів звичайних середньогумусних. Крайній південний захід займають чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та чорноземи південні малогумусні та слабкогумусовані на лесах.
Інтразональні типи ґрунтів зосереджені у долинах річок, зокрема найбільших – Дніпра та Самари. Вони представлені лучно-чорноземними поверхнево-солонцюватими ґрунтами в комплексі із солонцями, чорноземами солонцюватими на важких глинах, лучно-чорноземними ґрунтами в долині Дніпра, лучними солонцюватими ґрунтами вздовж заплав Дніпра, Орелі і Самари, дерновими переважно оглеєними піщаними та супіщаними ґрунтами на річкових алювіальних пісках.

Реакція ґрунтового розчину чорноземних та лучночорноземнихґрунтів – нейтральна або слабколужна, солонцюватих ґрунтів – середньолужна, солонців - лужна.

Бонітет ґрунтів Дніпропетровщини знижується з півночі на південь. Найвищою родючістю характеризуються чорноземи звичайні середньогумусні, найнижчою – солонці. Родючість дерново-підзолистих ґрунтів невисока, вони потребують поліпшення для сільськогосподарського використання, зокрема  внесення органічних добрив.

У області висока частка ґрунтів високої родючості, виведених із господарського обігу внаслідок видобутку корисних копалин, зокрема залізних руд, а також відведення земель промислову та житлову забудову та транспортні комунікації.

Природно-сільськогосподарське районування

Відповідно до уточненої Схеми природно-сільськогосподарського районування у межах Дніпропетровської області виділяються одну природно-сільськогосподарську зону: Степу. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці та на схемі  природно-сільськогосподарського районування Дніпропетровській області.

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Дніпропетровської області

 

Бали бонітетів грунтів (Дніпропетровська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0302021206 0302021207 0302021208 0303031201 0303031202 0303031203 0303031204 0303031205 0402021209
Рілля (Перелоги) 44 46 39 51 58 57 46 43 35
Багаторічні насадження 43 44 36 42 52 48 44 39 28
Сіножаті 37 36 24 33 40 43 28 34 34
Пасовища 36 36 30 26 39 32 30 32 28