ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА (ВСЕУКРАЇНСЬКА)
НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА
ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(портал працює в дослідному режимі)

Чернігівська область

Загальна характеристика

Чернігівська область розташована у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході — з Сумською, на півдні — з Полтавською областями України 

Кліматичні умови

За кліматичними умовми територію області можна поділити  на два агрокліматичні районі: поліський  і лісостеповий.

Поліський район помірно-теплий, дообре зволожений. Сума температур за період з температурами понад 10º становить 2400-2500º, за цей же час випадає 300-340 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт за теплий період року дорівнює 1,3. Тривалість безморозного періоду 150-165 днів, період з стійким  сніговим покривом – 100-105 днів. Весняні приморозки припиняються кінці третьої декади квітня, а осінні починаються в середині першої декади жовтня.

Лісостеповий район  помірно-теплий, середньозволоження. Сума  температур за період з температурами 10º становить 2500-2650º.  За цей період випадає 290-320 мм опадів. Гідротермічний коефіцієнт за  теплий період року дорівнює 1,2.  Тривалість безморозного періоду160-165 днів, період з стійким  сніговим покривом – 95-100 днів. Весняні приморозки припиняються кінці третьої декади квітня, а осінні наступають на початку першої декади жовтня.

В цілому кліматичні умови області за кількістю тепла, світла і вологи сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур.

Рельєф

Територія Чернігівської області знаходиться на півночі України на лівобережжі середньої течії Дніпра, в басейні Десни. Поверхня області – переважно низовинна й плоска, подекуди – пологохвиляста рівнина, похилена на південний захід. Лежить у межах Придніпровської низовини. У північно-східній частині області поширений карст (лійки, карстові провалля). На південному сході – підвищена горбисто-хвиляста частина, розташована в межах Полтавської рівнини (100-220 м).

Геологічна будова території області розміщена в півчнічно-західній частині Дніпровсько-Донецької западини, яка має характер акумулятивної низинної рівнини.

Найдавнішими осадовими відкладами в області є девонські, які представлені галогенними породами завтовшки до 2000 м.

Область Полісько-Дніпровської западини низовини ділиться долиною Десни на дві підобласті: Поліська низовина і Лівобережна дніпровська рівнина.

За характером геоморфології область різноманітна.

На її поверхні зустрічаються чотири яруси дніпровських терас та три яруси терас Десни.

В цілому поверхня області являє собою рівнину, порізану густою сіткою річок з окремими підвищеннями та виступами корінного плато і має нахил на південний захід до Дніпра.

Грунтоутворюючі породи

Ґрунтоутворюючі породи на території області представлені лесами та лесовидними суглинками, давньоалювіальними, сучасними алювіальними та воднольодовикові відклади і мореною. У поліській частині області грунтоутворюючими породами є давньоалювіальні та воднольодовикові відклади, морена, а також леси та лесовидні суглинки, які залишилися островами після розмиву території льодовиком. У лісостеповій  частині області грунтоутворюючими породами  представлені, здебільшого, лесами та лесовидними суглинками. Другі тераси річок складені давньоалювіальними відкладами, а заплави – сучасними алювіальними відкладами.

Внутрішні води

Підгрунтові води залежать від обсягу великих та малих річок, а залягання та характер їх мінералізації (засолення), в свою чергу, впливають на процес грунтоутворення. При близькому заляганні води швидко піднімаються по капілярах до поверхні грунту, зумовлюють надмірне зволоження його верхніх горизонтів, що призводить до розвитку процесів оглеєння та заболочування грунтів. В умовах слабостічних знижень підгрунтові води часто містять легкорозчинні солі. Так у заплавах річок підгрунтові води знаходяться на невеликій глибині (0,5-1,5 м) , тому грунти заплав, як правило, оглеєні.

На плато та давніх терасах річок підгрунтові води знаходяться на значній глибині (7-12 м) і тому на грунтоутворення не впливають.
Підгрунтові води на борових та однолесових терасах Дніпра, Десни, Снові, Сейму та інших річок залягають на глибині 2-3 м і впливають на процес грунтоутворення.

Рослинність 

Природна рослинність в межах двох фізико- географічних зонах – Полісся і Лісостепу – зумовило різноманітність її рослинного і грунтового покриву. Північна частина області до Десни і Сейму лежить у зоні змішаних лісів, південна- у лісостеповій зоні, де ліси, переважно дубові, зустрічаються лише островами. Лісами покрито 16,5% загальної площі області.

Ґрунтовий покрив

Ґрунтовий покрив області досить строкатий, що пов'язано, насамперед, з різноманітними факторами та умовами ґрунтоутворення: рельєфом, ґрунтоутворюючими породами, рослинністю, кліматом, глибиною залягання ґрунтових вод та господарською діяльністю людей. Ґрунтовий покрив в області складається з таких ґрунтів: дерново-підзолистих, опідзолених, чорноземів, лучно-чорноземних, лучних та дернових, болотних ґрунтів та торфовищ.

Природно-сільськогосподарське районування 

Відповідно до уточненої Схеми природно-сільськогосподарського районування у межах Чернігівської області виділяються дві природно-сільськогосподаські зони: Полісся і Лісостеп. Ієрархічну підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів області наведено в таблиці природно-сільськогосподарського районування Чернігівської області.

Ієрархічна підпорядкованість природно-сільськогосподарських таксонів Чернігівської області


 

Бали бонітетів грунтів (Чернігівська область)

Назва сільськогосподарських угідь Природно-сільськогосподарські райони
0103057401 0103057402 0103057403 0103057404 0103057405 0103057410 0103057411 0203097406 0203097408 0203107407 0203107409
Рілля (Перелоги) 17 21 38 45 34 18 27 36 39 37 22
Багаторічні насадження 16 14 43 58 37 15 28 62 38 36 24
Сіножаті 25 25 40 46 47 22 33 34 31 30 22
Пасовища 18 20 33 35 35 18 27 29 25 28 20